било

БИ́ЛО¹, а, с.

1. Підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів.

– Я йому як у било б'ю: женись та женись (Сл. Гр.);

Дівчина Роксана .. б'є у било на сполох (Ю. Яновський);

Десь в било б'ють за звичаєм пустельним (Л. Костенко);

// Палиця, шматок металу і т. ін., якими б'ють, подаючи сигнал.

Біля рейки під грушею зняв [Лука] з гілки било і закалатав (А. Головко);

Видирав било із дідових рук сам Володька (А. Дімаров);

// Серце дзвона.

Марко поторгав рукою дзвін, злегенька гойднув било, і мідь .. обізвалася низьким співучим голосом (М. Стельмах).

2. техн. Товкач у маслоробці, деталь барабана в машині і т. ін.

До маслоробки пристосували била (із журн.).

БИ́ЛО́², би́ла́, с.

Бокова опора, крило у саней.

Довгі била;

// Верхня бокова перекладина воза, що служить опорою при перевезенні снопів, соломи і т. ін.

Снопів накладено по самі била (із журн.).

БИЛО́³, а́, с., діал.

Стебло.

На однім билі [кукурудзи] по два стрюки було (Сл. Гр.);

Струнке било. Листя синяво-зелене. На довгих черешках поодиноко цвіти [квіти], що як кров свіжа (Уляна Кравченко);

// Гілка дерева.

Схилились дерева... На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. било — би́ло 1 іменник середнього роду палиця; деталь машини би́ло́ 2 іменник середнього роду частина воза * Але: два, три, чотири би́ла́ било́ 3 іменник середнього роду стебло * Але: два, три, чотири била́ діал.  Орфографічний словник української мови
2. било — I б`ило-а, с. 1》 Підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби. || Палиця, шматок металу і т. ін., якими б'ють, подаючи сигнал. || Серце дзвона. 2》 тех. Товкач у маслоробці, деталь барабана в машині і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. било — I бич, бияк, калатайка, калатайло, клепач, клепачка, ляда (у ткацького верстата), мечик, стукало, товкач, язик (у дзвона) II див. калатало; стебло  Словник синонімів Вусика
4. било — I. БИ́ЛО (підвішений брус металу, ударами об який подають сигнали, відбивають години доби), КЛЕПА́ЛО заст. Дівчина Роксана.. б'є у било на сполох (Ю. Яновський); Велів тривогу бить в клепало, Щоб військо к бою виступало (І. Котляревський).  Словник синонімів української мови
5. било — БИ́ЛО¹, а, с. 1. Підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби. — Я йому як у било б’ю: женись та женись (Сл. Гр.); Дівчина Роксана.. б’є у било на сполох (Ю. Янов., V, 1959, 133); // Палиця, шматок металу і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
6. било — Било, -ла с. 1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Лебед. у. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.  Словник української мови Грінченка