биндочка
БИ́НДОЧКА, и, ж., діал.
Зменш.-пестл. до би́нда.
Угорі, під хмарами, гуде літак .. Це розвідувач. Біплан з білими биндочками на крилах (М. Трублаїні);
* Образно. Срібляста биндочка Прута кривульками порізала зелені береги (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)