биндюг
БИНДЮ́Г, БЕНДЮ́Г, а́, ч., розм.
Кінь-ломовик.
Торохтить .. по бруку військова гарба, парою биндюгів запряжена (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)БИНДЮ́Г, БЕНДЮ́Г, а́, ч., розм.
Кінь-ломовик.
Торохтить .. по бруку військова гарба, парою биндюгів запряжена (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)