бинтований

БИНТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до бинтува́ти.

Поранення, бинтоване нашвидкуруч;

// у знач. прикм.

Кінця він не знає бинтованим ранам своїм (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. бинтований — бинто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. бинтований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до бинтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бинтований — БИНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до бинтува́ти. Кінця він не знає бинтованим ранам своїм (Мал., II, 1956, 138).  Словник української мови в 11 томах