бинтований
БИНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до бинтува́ти.
Кінця він не знає бинтованим ранам своїм (Мал., II, 1956, 138).
Словник української мови (СУМ-11)БИНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до бинтува́ти.
Кінця він не знає бинтованим ранам своїм (Мал., II, 1956, 138).
Словник української мови (СУМ-11)