бинтовий

БИНТОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до бинт.

Ще в лікарні, коли лежав [Філька] з бинтовою пов'язкою, не спав ночами (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. бинтовий — бинтови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бинтовий — -а, -е. Прикм. до бинт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бинтовий — (-ого) ч.; нарк. Той, хто вживає первитин як основний психотропний засіб Він довго був винтовим (Запис 2001 р.). Югановы, 45.  Словник жарґонної лексики української мови
4. бинтовий — БИНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бинт. Ще в лікарні, коли лежав [Філька] з бинтовою пов’язкою, не спав ночами (Шиян, Баланда, 1957, 105).  Словник української мови в 11 томах