бинтування

БИНТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. бинтува́ти.

Коли бинтування закінчили, Князьковський стер піт з чола і сів перепочити (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. бинтування — бинтува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бинтування — -я, с. Дія за знач. бинтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бинтування — БИНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бинтува́ти. Коли бинтування закінчили, Князьковський стер піт з чола і сів перепочити (Смолич, Театр.., 1946, 71).  Словник української мови в 11 томах