битися
БИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся; наказ. сп. би́йся; недок.
1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися.
І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах (Т. Шевченко);
В шибку билась здорова муха (М. Коцюбинський);
Він бився головою об стіл (Л. Дмитерко);
Рідна сестра, як зигзиця, б'ється об мури грудьми (В. Стус);
* Образно. Тонкий виразний крик дочки зливався з охриплим лементом матері, розходився по хаті, бився об стіни, слався по долівці... (Панас Мирний);
“А коли ж студентам вчитись?” – тривожно билися думки мої (А. Крижанівський);
Репетували жаби, і їхні голоси билися в порожніх будинках (В. Яворівський);
// Хлюпатися, плескати.
Високі білі гребені бились об дошки, підскакували вгору (І. Нечуй-Левицький);
Шелестіли і бились під кручею хвилі (Л. Первомайський).
2. Удаватися до бійки, бити кого-небудь.
Як сп'янчиться [коваль], то .. зараз битись! (Марко Вовчок);
Стоїть [хлопець] .. та думає своїм дитячим розумом: – Чого він [батько] б'ється, проклятий? Що я йому зробив? (М. Коцюбинський);
// Бити один одного.
– Слухай, приятелю, – каже, дишучи важко, Петро, – не буду я з тобою битись; тепер моя рука на тебе не підніметься (П. Куліш);
І почали [горобці] битися. Та так б'ються, та так скубуться.., аж пір'я з них летить (Леся Українка);
У дворику гралися діти, билися за розсипане пшоно голуби (О. Бердник);
// Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин).
Бичок наставляв круто лоб, хотів, видно, битись (Панас Мирний).
3. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось.
За городом Келебердою Овраменко з туркою б'ється (з народної пісні);
Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Марко Вовчок);
Дурний [Медвідь] не був, бо світу немало звидів [побачив], на війні бився, умів читати (Б. Лепкий);
За що ж билися запорожці проти польських та московських панів, які брали Україну в неволю? (В. Винниченко);
– Закріпи перемогу! – ми чули в бою, Коли бились за землю священну свою (М. Нагнибіда).
4. над чим і без дод., перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль, добиваючись чого-небудь або переборюючи якісь труднощі.
Усюди старається [Настя], б'ється, достає.., чого мужикові хотілось (Г. Квітка-Основ'яненко);
Хотілось, щоб переклади вийшли найкращими, і я бився над трудними місцями, часом надаремне (М. Коцюбинський);
Хлопці все ще билися в садку над ракетопланом (О. Гончар);
У природі існує багато загадок, над якими б'ються вчені, й одна з них – полтергейст (із журн.);
// з чим. Намагатися подолати, перебороти що-небудь (перев. тяжке життя, нужду і т. ін.).
– Бився, бився з нуждою, кинув кожухи, почав чоботи шить (І. Нечуй-Левицький);
Все своє життя він бився з нуждою, все життя стягався на худобу (М. Стельмах);
// Жити в злиднях, сяк-так перебиватися.
– Бач, доню, – було мати каже, – яка наша доля! Цілий вік б'ємось, працюємо, та не свої, чужі скрині сповняємо, не себе, чужих людей зодягаємо (Ганна Барвінок);
Хоч як він б'ється на своїх чотирьох десятинках, хоч як переривається, а в справжні господарі ніяк не може вискочити (М. Стельмах).
5. Розбиватися на шматки.
Нехай горшки б'ються – на гончарову голову (Номис).
6. Із силою вириватися назовні, бити струменем (про рідину, повітря і т. ін.), бурхливо витікати.
Тут бились водограї поруч димних домен (М. Терещенко);
Б'ється глибоке джерельце – чисте, як материні сльози (І. Муратов).
7. Сильно трястися, кидатися, метатися.
Що вже плакала та билась сердешна Оксана, так і міри нема! (Г. Квітка-Основ'яненко);
Ридала, билася [генеральша], .. нечистую Огненную сльозу лила (Т. Шевченко);
Панна Анеля в істериці б'ється, читаючи лист (М. Коцюбинський);
В передній тачанці везуть Килигея. Він з самого вечора б'ється в жару, сорочку подер на собі, хрипить (О. Гончар);
// Пручатися.
Дівчатко голосно плакало і билося в дужих руках (О. Донченко);
Коні іржали, билися у воді, бо мулисте дно ловило їх і затягало під воду (із журн.);
// Ворушитися (про дитину в утробі матері).
Вона була вже матір'ю, чула, що щось коїться з нею, щось б'ється під її серцем... (Панас Мирний);
– Ще не б'ється? – усміхнулася Юля, вказуючи очима на Орисин живіт (Григорій Тютюнник);
// Тріпотіти крилами (про птахів).
Побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері .. зграєю в'ються, б'ються, кружляють над його узголов'ячком (Марко Вовчок);
– Щоб у ній [симфонії] жита шуміли в росах, Жайворонок бився в вишині (Я. Шпорта);
* Образно. Схвильовані почуття, наче окрилені, билися в душі (Н. Рибак).
8. Ритмічно рухатися, пульсувати.
Немає з ким полюбитись. Серцем поділитись... Серце моє!.. Тяжко тобі битись Одинокому (Т. Шевченко);
Поки б'ється в жилах кров, із небуттям у вічнім герці, нас все вперед веде любов! (В. Сосюра);
Ничипір намацав пульс. Ледь-ледь билася під пальцями маленька жилка (М. Руденко);
* Образно. З кожним кроком почувалось, як б'ється потужний пульс майбутньої будови (Л. Дмитерко).
(1) Би́тися навкула́чки (рідко на кула́чки) – брати участь у кулачному бою.
Не один парубок з села бився з ним на кулачки (з переказу);
Вони подерли на собі сорочки, бились навкулачки, потім міцно зчепились і почали кидать один одного на землю (І. Нечуй-Левицький).
◇ (2) Би́тися (би́ти, ударя́ти) / уда́ритися (уда́рити) [себе́] об (у) по́ли [рука́ми] – перебувати в стані розпачу, збентеження, обурення, здивування і т. ін.
Міряє він [Чіпка] хату – то вздовж, то впоперек, б'є об поли руками (Панас Мирний);
[Христя (до Олени):] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький);
Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: – От лихо, от лихо! (М. Лазорський);
Як .. роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко);
Увійшов у хату, Ударивсь об поли: Лазять діти у запічку Голодні і голі (Т. Шевченко);
– От горечко! – вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар);
Стара Подорожниха вдарилась у поли: – Ой, та куди ж ви так швидко? (Ю. Збанацький);
Кинулись [Орлик з Ластівкою] у такі обійми, що навіть дід Дем'ян ударився руками об поли, а бабуся залилась радісними слізьми (О. Левада);
(3) Би́тися голово́ю об стіну́ (об мур, в мур) – перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чому-небудь небажаному.
Стара пані тільки що головою в мур не б'ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок);
– Коли ж він [Василько] до політики доріс?.. – Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б'ються головами об стіни (М. Стельмах);
(4) Би́тися / поби́тися об (у, на) закла́д [взакла́д] з ким і без дод.:
а) сперечатися про що-небудь, домовляючись про умови виграшу.
– Дайте [мамо] мені трохи грошенят, я й забув вам учора сказать. Ми з Сидором у заклад бились, дак я програв (Ганна Барвінок);
– Я пам'ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м'ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море, не відпочиваючи (Ірина Вільде);
Раз побився Максим на взаклад, що вип'є кварту [горілки] й не буде п'яний. Заклад на п'ять карбованців (Панас Мирний);
Містер Беккер повернувся з простягненою рукою до директора радгоспу, потім до Чухна, заохочуючи когось із них побитися об заклад. Всі відмовлялися (М. Циба);
б) запевняти кого-небудь в чомусь; клястися.
Я б'юся об заклад, що найцінніші картини ви оціните як найгірші (Р. Іваничук);
(5) Би́тися, як го́рлиця, нар.-поет. – дуже тужити, побиватися, переживати за кого-, що-небудь.
Ой п'є Овраменко, ой п'є молоденький .. Його мати та старенька, Як горлиця, б'ється (з думи);
(6) Би́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) птах у клі́тці, нар.-поет. – жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. ін.
– Жайсак б'ється, наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб);
(7) Би́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) ри́ба (риби́на) в саку́ (в сі́тях, в не́воді) – намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне.
Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Франко);
Господарство було хоч і злиденне, дві десятини наділу в степу, а мати сама б'ється, як рибина в неводі, батько все в кузні ж (А. Головко);
Вони, щоб прогодувати десять ротів, билися наче риба в сітях (С. Чорнобривець);
(8) Би́тися як ри́ба об лід:
а) жити в тяжких матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. ін.
Романчук .. кидається на всі боки та б'ється як риба об лід (Леся Українка);
[Іван:] Як живеш? Щось схудла ти, небого! [Молодиця:] Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б'юсь як риба об лід... (С. Васильченко);
б) робити що-небудь складне, непосильне, тяжке.
– Ми тут б'ємося як риба об лід, але ж нас жменька, – хвилюючись розповідала Варвара (І. Кириленко);
Парася відає фермами, .. б'ється як риба об лід (В. Земляк);
Гра́тися (гуля́ти, би́тися) навби́тки див. гра́тися;
Переста́ло би́тися се́рце див. се́рце;
Се́рце б'є́ться [в гру́дях] див. се́рце;
Серця́ б'ю́ться в унісо́н див. се́рце;
Стоя́ти (би́тися) на смерть див. стоя́ти;
(9) Хоч ло́бом (голово́ю) би́йся в (об) стіну́ (в (об) мур, ріг і т. ін.) – уживається для позначення скрутного, безвихідного становища, відчаю, досади і т. ін.
Хоч лобом в стіну бийся, то не поможе (Номис);
– Гарну картину вам намалював? Таку, яку на своїй шкурі ношу. І хоч бийся головою в камінні мури, інакшої картини нема в селі для того, хто не має доброго клаптя землі і худоби (М. Стельмах);
Зараз дуже важливо не панікувати. Усвідомити, що це неминуче, хоч бийся головою об цегляний ріг бібліотеки (В. Дрозд);
Ще (іще́) [й] чорти́ навкула́чки [не] б'ю́ться (би́лися) див. чорт.
Словник української мови (СУМ-20)