битися

БИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся; наказ. сп. би́йся; недок.

1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися.

І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах (Т. Шевченко);

В шибку билась здорова муха (М. Коцюбинський);

Він бився головою об стіл (Л. Дмитерко);

Рідна сестра, як зигзиця, б'ється об мури грудьми (В. Стус);

* Образно. Тонкий виразний крик дочки зливався з охриплим лементом матері, розходився по хаті, бився об стіни, слався по долівці... (Панас Мирний);

“А коли ж студентам вчитись?” – тривожно билися думки мої (А. Крижанівський);

Репетували жаби, і їхні голоси билися в порожніх будинках (В. Яворівський);

// Хлюпатися, плескати.

Високі білі гребені бились об дошки, підскакували вгору (І. Нечуй-Левицький);

Шелестіли і бились під кручею хвилі (Л. Первомайський).

2. Удаватися до бійки, бити кого-небудь.

Як сп'янчиться [коваль], то .. зараз битись! (Марко Вовчок);

Стоїть [хлопець] .. та думає своїм дитячим розумом: – Чого він [батько] б'ється, проклятий? Що я йому зробив? (М. Коцюбинський);

// Бити один одного.

– Слухай, приятелю, – каже, дишучи важко, Петро, – не буду я з тобою битись; тепер моя рука на тебе не підніметься (П. Куліш);

І почали [горобці] битися. Та так б'ються, та так скубуться.., аж пір'я з них летить (Леся Українка);

У дворику гралися діти, билися за розсипане пшоно голуби (О. Бердник);

// Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин).

Бичок наставляв круто лоб, хотів, видно, битись (Панас Мирний).

3. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось.

За городом Келебердою Овраменко з туркою б'ється (з народної пісні);

Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Марко Вовчок);

Дурний [Медвідь] не був, бо світу немало звидів [побачив], на війні бився, умів читати (Б. Лепкий);

За що ж билися запорожці проти польських та московських панів, які брали Україну в неволю? (В. Винниченко);

– Закріпи перемогу! – ми чули в бою, Коли бились за землю священну свою (М. Нагнибіда).

4. над чим і без дод., перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль, добиваючись чого-небудь або переборюючи якісь труднощі.

Усюди старається [Настя], б'ється, достає.., чого мужикові хотілось (Г. Квітка-Основ'яненко);

Хотілось, щоб переклади вийшли найкращими, і я бився над трудними місцями, часом надаремне (М. Коцюбинський);

Хлопці все ще билися в садку над ракетопланом (О. Гончар);

У природі існує багато загадок, над якими б'ються вчені, й одна з них – полтергейст (із журн.);

// з чим. Намагатися подолати, перебороти що-небудь (перев. тяжке життя, нужду і т. ін.).

– Бився, бився з нуждою, кинув кожухи, почав чоботи шить (І. Нечуй-Левицький);

Все своє життя він бився з нуждою, все життя стягався на худобу (М. Стельмах);

// Жити в злиднях, сяк-так перебиватися.

– Бач, доню, – було мати каже, – яка наша доля! Цілий вік б'ємось, працюємо, та не свої, чужі скрині сповняємо, не себе, чужих людей зодягаємо (Ганна Барвінок);

Хоч як він б'ється на своїх чотирьох десятинках, хоч як переривається, а в справжні господарі ніяк не може вискочити (М. Стельмах).

5. Розбиватися на шматки.

Нехай горшки б'ються – на гончарову голову (Номис).

6. Із силою вириватися назовні, бити струменем (про рідину, повітря і т. ін.), бурхливо витікати.

Тут бились водограї поруч димних домен (М. Терещенко);

Б'ється глибоке джерельце – чисте, як материні сльози (І. Муратов).

7. Сильно трястися, кидатися, метатися.

Що вже плакала та билась сердешна Оксана, так і міри нема! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ридала, билася [генеральша], .. нечистую Огненную сльозу лила (Т. Шевченко);

Панна Анеля в істериці б'ється, читаючи лист (М. Коцюбинський);

В передній тачанці везуть Килигея. Він з самого вечора б'ється в жару, сорочку подер на собі, хрипить (О. Гончар);

// Пручатися.

Дівчатко голосно плакало і билося в дужих руках (О. Донченко);

Коні іржали, билися у воді, бо мулисте дно ловило їх і затягало під воду (із журн.);

// Ворушитися (про дитину в утробі матері).

Вона була вже матір'ю, чула, що щось коїться з нею, щось б'ється під її серцем... (Панас Мирний);

– Ще не б'ється? – усміхнулася Юля, вказуючи очима на Орисин живіт (Григорій Тютюнник);

// Тріпотіти крилами (про птахів).

Побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері .. зграєю в'ються, б'ються, кружляють над його узголов'ячком (Марко Вовчок);

– Щоб у ній [симфонії] жита шуміли в росах, Жайворонок бився в вишині (Я. Шпорта);

* Образно. Схвильовані почуття, наче окрилені, билися в душі (Н. Рибак).

8. Ритмічно рухатися, пульсувати.

Немає з ким полюбитись. Серцем поділитись... Серце моє!.. Тяжко тобі битись Одинокому (Т. Шевченко);

Поки б'ється в жилах кров, із небуттям у вічнім герці, нас все вперед веде любов! (В. Сосюра);

Ничипір намацав пульс. Ледь-ледь билася під пальцями маленька жилка (М. Руденко);

* Образно. З кожним кроком почувалось, як б'ється потужний пульс майбутньої будови (Л. Дмитерко).

(1) Би́тися навкула́чки (рідко на кула́чки) – брати участь у кулачному бою.

Не один парубок з села бився з ним на кулачки (з переказу);

Вони подерли на собі сорочки, бились навкулачки, потім міцно зчепились і почали кидать один одного на землю (І. Нечуй-Левицький).

◇ (2) Би́тися (би́ти, ударя́ти) / уда́ритися (уда́рити) [себе́] об (у) по́ли [рука́ми] – перебувати в стані розпачу, збентеження, обурення, здивування і т. ін.

Міряє він [Чіпка] хату – то вздовж, то впоперек, б'є об поли руками (Панас Мирний);

[Христя (до Олени):] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький);

Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: – От лихо, от лихо! (М. Лазорський);

Як .. роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко);

Увійшов у хату, Ударивсь об поли: Лазять діти у запічку Голодні і голі (Т. Шевченко);

– От горечко! – вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар);

Стара Подорожниха вдарилась у поли: – Ой, та куди ж ви так швидко? (Ю. Збанацький);

Кинулись [Орлик з Ластівкою] у такі обійми, що навіть дід Дем'ян ударився руками об поли, а бабуся залилась радісними слізьми (О. Левада);

(3) Би́тися голово́ю об стіну́ (об мур, в мур) – перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чому-небудь небажаному.

Стара пані тільки що головою в мур не б'ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок);

– Коли ж він [Василько] до політики доріс?.. – Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б'ються головами об стіни (М. Стельмах);

(4) Би́тися / поби́тися об (у, на) закла́д [взакла́д] з ким і без дод.:

а) сперечатися про що-небудь, домовляючись про умови виграшу.

– Дайте [мамо] мені трохи грошенят, я й забув вам учора сказать. Ми з Сидором у заклад бились, дак я програв (Ганна Барвінок);

– Я пам'ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м'ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море, не відпочиваючи (Ірина Вільде);

Раз побився Максим на взаклад, що вип'є кварту [горілки] й не буде п'яний. Заклад на п'ять карбованців (Панас Мирний);

Містер Беккер повернувся з простягненою рукою до директора радгоспу, потім до Чухна, заохочуючи когось із них побитися об заклад. Всі відмовлялися (М. Циба);

б) запевняти кого-небудь в чомусь; клястися.

Я б'юся об заклад, що найцінніші картини ви оціните як найгірші (Р. Іваничук);

(5) Би́тися, як го́рлиця, нар.-поет. – дуже тужити, побиватися, переживати за кого-, що-небудь.

Ой п'є Овраменко, ой п'є молоденький .. Його мати та старенька, Як горлиця, б'ється (з думи);

(6) Би́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) птах у клі́тці, нар.-поет. – жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. ін.

– Жайсак б'ється, наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб);

(7) Би́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) ри́ба (риби́на) в саку́ (в сі́тях, в не́воді) – намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне.

Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Франко);

Господарство було хоч і злиденне, дві десятини наділу в степу, а мати сама б'ється, як рибина в неводі, батько все в кузні ж (А. Головко);

Вони, щоб прогодувати десять ротів, билися наче риба в сітях (С. Чорнобривець);

(8) Би́тися як ри́ба об лід:

а) жити в тяжких матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. ін.

Романчук .. кидається на всі боки та б'ється як риба об лід (Леся Українка);

[Іван:] Як живеш? Щось схудла ти, небого! [Молодиця:] Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б'юсь як риба об лід... (С. Васильченко);

б) робити що-небудь складне, непосильне, тяжке.

– Ми тут б'ємося як риба об лід, але ж нас жменька, – хвилюючись розповідала Варвара (І. Кириленко);

Парася відає фермами, .. б'ється як риба об лід (В. Земляк);

Гра́тися (гуля́ти, би́тися) навби́тки див. гра́тися;

Переста́ло би́тися се́рце див. се́рце;

Се́рце б'є́ться [в гру́дях] див. се́рце;

Серця́ б'ю́ться в унісо́н див. се́рце;

Стоя́ти (би́тися) на смерть див. стоя́ти;

(9) Хоч ло́бом (голово́ю) би́йся в (об) стіну́ (в (об) мур, ріг і т. ін.)уживається для позначення скрутного, безвихідного становища, відчаю, досади і т. ін.

Хоч лобом в стіну бийся, то не поможе (Номис);

– Гарну картину вам намалював? Таку, яку на своїй шкурі ношу. І хоч бийся головою в камінні мури, інакшої картини нема в селі для того, хто не має доброго клаптя землі і худоби (М. Стельмах);

Зараз дуже важливо не панікувати. Усвідомити, що це неминуче, хоч бийся головою об цегляний ріг бібліотеки (В. Дрозд);

Ще (іще́) [й] чорти́ навкула́чки [не] б'ю́ться (би́лися) див. чорт.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. битися — (бити один одного) скубтися, чубитися, (брати участь в бою) боротися, воювати, (при судорожній хворобі) побиватися, тіпатися, тріпотати, (про серце) стукати, стукотіти, колотитися, розм. калатати, (корова рогами) колоти, буцати// братися за барки з ким. Словник синонімів Полюги
  2. битися — би́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. битися — (удаватися до бійки) братися за барки з ким; на кулачки битися (погуляти) з ким і без додатка. – Ні, брав-єм си [брався] з ним за барки за якогось там латюгу, що туманить людей (Стефаник, 1964... Словник фразеологічних синонімів
  4. битися — Стукатися, вдарятися; (А з Б) мірятися <�силою, чубами>, чубитися, змагатися, воювати, боротися, поборювати кого, ур. проливати кров, (до загину) стояти на смерть; (- хвилі) плескати, хлюпатися; (як риба об лід) побиватися... Словник синонімів Караванського
  5. битися — [битиес'а] бйус'а, бйес':а, бйец':а, бйеимос'а, бйеитес'а, бйуц':а Орфоепічний словник української мови
  6. битися — б'юся, б'єшся; наказ. сп. бийся; недок. 1》 з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. || Хлюпатися, плескати. 2》 Удаватися до бійки, бити кого-небудь. || Бити один одного. || Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. битися — 1. (люди) див. колошматити 2. (шкло) розбиватися, розбитися, порозбиватися, трощитися, потрощитися, розтрощуватися, розтрощитися, порозтрощуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  8. битися — див. боротися; захищати Словник синонімів Вусика
  9. битися — би́тися (би́ти (се́бе)) об по́ли (рука́ми). Перебувати в стані розпачу, збентеження, обурення, здивування і т. ін. Як вони розгуляються, .. Фразеологічний словник української мови
  10. битися — БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
  11. битися — Би́тися, б’ю́ся, б’є́шся, б’ю́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. битися — БИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся; наказ. сп. би́йся; недок. 1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. І довгі коси в реп’яхах О поли бились в ковтунах (Шевч., І, 1951, 361); В шибку билась здорова муха (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. битися — Битися, б'юся, б'єшся гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? н. п. Байте, поки б'ється. Шевч. 2) Биться, трепетать. Словник української мови Грінченка