битися

би́тися

итиес'а]

бйус'а, бйес':а, бйец':а, бйеимос'а, бйеитес'а, бйуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. битися — (бити один одного) скубтися, чубитися, (брати участь в бою) боротися, воювати, (при судорожній хворобі) побиватися, тіпатися, тріпотати, (про серце) стукати, стукотіти, колотитися, розм. калатати, (корова рогами) колоти, буцати// братися за барки з ким. Словник синонімів Полюги
  2. битися — БИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся; наказ. сп. би́йся; недок. 1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах (Т. Шевченко); В шибку билась здорова муха (М. Коцюбинський); Він бився головою об стіл (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. битися — 1. (люди) див. колошматити 2. (шкло) розбиватися, розбитися, порозбиватися, трощитися, потрощитися, розтрощуватися, розтрощитися, порозтрощуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  4. битися — див. боротися; захищати Словник синонімів Вусика
  5. битися — (удаватися до бійки) братися за барки з ким; на кулачки битися (погуляти) з ким і без додатка. – Ні, брав-єм си [брався] з ним за барки за якогось там латюгу, що туманить людей (Стефаник, 1964... Словник фразеологічних синонімів
  6. битися — Стукатися, вдарятися; (А з Б) мірятися <�силою, чубами>, чубитися, змагатися, воювати, боротися, поборювати кого, ур. проливати кров, (до загину) стояти на смерть; (- хвилі) плескати, хлюпатися; (як риба об лід) побиватися... Словник синонімів Караванського
  7. битися — БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. битися — би́тися (би́ти (се́бе)) об по́ли (рука́ми). Перебувати в стані розпачу, збентеження, обурення, здивування і т. ін. Як вони розгуляються, .. Фразеологічний словник української мови
  9. битися — БИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся; наказ. сп. би́йся; недок. 1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. І довгі коси в реп’яхах О поли бились в ковтунах (Шевч., І, 1951, 361); В шибку билась здорова муха (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. битися — би́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  11. битися — б'юся, б'єшся; наказ. сп. бийся; недок. 1》 з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. || Хлюпатися, плескати. 2》 Удаватися до бійки, бити кого-небудь. || Бити один одного. || Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. битися — Битися, б'юся, б'єшся гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? н. п. Байте, поки б'ється. Шевч. 2) Биться, трепетать. Словник української мови Грінченка
  13. битися — Би́тися, б’ю́ся, б’є́шся, б’ю́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)