битий

БИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до би́ти 2, 3, 7.

Ой там криниця під перелазом – Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита – Утремось, серденько, хоч буду бита (з народної пісні);

Ларька таки знали люди. Знали й гомоніли, що він – справді дорогий чоловік, хоч часто ходить і битий, і лаяний (С. Васильченко);

Наступ німецьких військ припинився, бите німецьке командування негайно погодилось укласти мир (С. Скляренко);

* Образно. Гола земля, бита крилами вітру, сіріла під олив'яним небом (М. Коцюбинський);

Душа, розкаянням бита, для Нього [Бога] найдорожча (І. Драч);

// би́то, безос. пред.

За моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене і бито! (П. Гулак-Артемовський).

2. Набитий, настріляний (про дичину).

– А се для кого? – раділа Оля, повернувши мене до купи битої птиці, яка завалила весь стіл (М. Коцюбинський);

Я виїхав на плесо і, ледве посуваючи човна, почав підбирати биту дичину (Олесь Досвітній).

3. Розбитий, поколений на шматки.

Одна хата .. скоса поглядала на улицю своїми битими вікнами (Панас Мирний);

На згарищі валялася бита цегла (С. Чорнобривець);

Хіба ти не бачиш, що може зробити сучасний культурний хижак? Купи гидоти, битого шкла... (О. Бердник);

// Витоптаний, витолочений.

Насіння перед протруюванням має бути ретельно відкаліброване та не мати домішок у вигляді пилу та часток битого зерна (з наук.-техн. літ.);

Власне жито вітром бите, Придорожним пилом вкрите, Сохне, укляка (із журн.);

* Образно. Буде бите Царями сіянеє жито! (Т. Шевченко).

4. Кований (про зброю).

Неначе срібло куте, бите І семикратно перелите Огнем в горнилі, – словеса Твої, о Господи, такії (Т. Шевченко);

// Карбований (про гроші).

Тут тобі .. биті таляри і червінці (П. Панч).

5. Мощений, брукований.

По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети, .. фаетони (Панас Мирний).

6. перен., розм. Бувалий, з великим досвідом, навчений життям.

Добре, що я битий уже чоловік, знаю добре тих панів (з переказу);

Начальник [складу] був хоч малописьменний, але битий – умів докинути .. грамотне слівце (Ю. Збанацький);

// на чому. Який знається на чомусь.

Такі вчителі на англійській мові не дуже биті – де ж вони надбають знання? (із журн.);

// у знач. ім. би́тий, того, ч.; би́та, тої, ж. Бувала, досвідчена людина.

За битого двох небитих дають, та й то не беруть (прислів'я).

◇ Би́та голова́ див. голова́;

Би́те о́ко див. о́ко¹;

(1) Би́тий го́рем (ту́гою) – якому довелося багато пережити, страждати; згорьований, засмучений.

Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко);

Коли він пригада її заплакану – горем биту, – його серце рветься від болю на часті [шматки] (Панас Мирний);

Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко);

Би́тий жук (жак, соба́ка) див. жук;

Би́тий ко́зир див. ко́зир;

(2) Би́тий у ті́м'я:

а) досвідчений, практичний, бувалий і т. ін.

Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім'я, цей, мовляв, вирветься із пекла (П. Козланюк);

б) розумово обмежений, нетямущий.

– А Господи, чи ти недоколиханий, чи в тім'я битий? – обурюється тітка Ликерія (М. Стельмах);

Гра́ти би́тим ко́зирем див. гра́ти;

Ка́рта (ста́вка) би́та / поби́та див. ка́рта;

(3) Не в ті́м'я (не в поти́лицю, рідко не гвіздко́м) би́тий – розумний, тямущий, кмітливий і т. ін.

Так же піп не в тім'я битий: його не обдуриш... (Л. Мартович);

[Лікар:] До нашої панночки не легко приступитись, та я теж не в тім'я битий, либонь, і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка);

Хлопці наші, нівроку їм, не гвіздком у тім'я биті, а от гляди ж – немовби й діло не яке, баламутна дівка повелася з Михайликом так, наче він прийшов з мазницею по мед (О. Ільченко);

– Він беручкий... Хороший чоловік, правда?.. – Авжеж... Він чоловік не в потилицю битий (Ю. Мушкетик).