битий

Значення в інших словниках

1. битий — би́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. битий — (шлях) вторований, накочений, утертий, ок. накотистий, сов. утрамбований, наї'жджений; (хто) бувалий, досвідчений, що бував у бувальцях, ід. бита голова; (горем) прибитий; (ворог) розбитий, розгромлений; (- дичину) набитий, настріляний; (- жито) витолочений. Словник синонімів Караванського
3. битий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до бити 2), 3), 7). || бито, безос. присудк. сл. 2》 Розгромлений у боях. 3》 Набитий, настріляний (про дичину). 4》 Розбитий, поколений на шматки. || Витоптаний, витолочений. 5》 Кований (про зброю). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. битий — БИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до би́ти 2, 3, 7. Ой там криниця під перелазом – Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита – Утремось, серденько, хоч буду бита (з народної пісні); Ларька таки знали люди. Словник української мови у 20 томах
5. битий — (-а, -е) комп. Пошкоджений, неробочий Бита дискета. Битий архів. Синишин, 24. Словник жарґонної лексики української мови
6. битий — див. бувалий Словник синонімів Вусика
7. битий — би́те о́ко у кого. Хтось досвідчений, все відразу помічає, добре орієнтується в чомусь. У нього око бите, не помилиться (З усн. мови); // Здатність швидко все помічати, оцінювати і т. ін. Фразеологічний словник української мови
8. битий — БУВА́ЛИЙ у знач. ім. (той, хто багато бачив, зазнав у своєму житті), БУВА́ЛЕЦЬ розм., БИ́ТИЙ розм. Не питай старого, а питай бувалого (прислів'я); Але ж як їх (молодих бійців) зараз навчати? Сагайді — тому легко. .. Словник синонімів української мови
9. битий — Би́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. битий — БИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до би́ти 2, 3, 7. Ой там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита — Утремось, серденько, хоч буду бита (Укр.. лір. пісні, 1958, 139); Ларька таки знали люди. Словник української мови в 11 томах