битий

би́те о́ко у кого. Хтось досвідчений, все відразу помічає, добре орієнтується в чомусь. У нього око бите, не помилиться (З усн. мови); // Здатність швидко все помічати, оцінювати і т. ін. Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Яновський).

би́тий (би́та) соба́ка. Бувала, з досвідом людина. Управитель пана, бита собака, послухав хлопцевої мови, подивився на нього та й промовив на Шевченкове прохання: “Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба” (С. Васильченко)

би́тий го́рем (ту́гою). Який багато страждав, переживав; згорьований, засмучений. Коли він пригада її заплакану — горем биту,— його серце рветься від болю на часті (шматки) (Панас Мирний); Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко); Затих мій сивий (дідусь), битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко).

би́тий жак (жук), фам. Бувала, з великим життєвим досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути. Шовкун — битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (паперами) (Панас Мирний); Роман Васильович, хоч і битий жук, а очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Ю. Збанацький).

би́тий ко́зир. Бувала, з великим життєвим досвідом людина. Батуллі гаразд обміркував свою розмову з (Молоканом). Він битий козир і на слові не промахнеться (Іван Ле).

би́тий у ті́м’я. 1. Досвідчений, практичний, бувалий і т. ін. Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім’я, цей, мовляв, вирветься із пекла (П. Козланюк). 2. Розумово обмежений, нетямущий. — А Господи, чи ти недоколиханий, чи в тім’я битий? — обурюється тітка Ликерія (М. Стельмах).

ка́рта (ста́вка) би́та / поби́та чия. Хто-небудь зазнав повної поразки в чомусь. Не єрепеньтесь, молодий чоловіче, не накидайтесь на добрих людей. Ваша карта бита! (М. Стельмах); Гестапівська карта була бита, як і вся стратегія і тактика Гітлера (І. Цюпа).

не в ті́м’я би́тий. Розумний, тямущий, кмітливий і т. ін. (Лікар:) До нашої панночки не легко приступитись, та я теж не в тім’я битий, либонь, і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка); Так же піп не в тім’я битий: його не обдуриш… (Л. Мартович). не гвіздко́м у ті́м’я би́тий. Хлопці наші, нівроку їм, не гвіздком у тім’я биті, а от гляди ж — немовби й діло не яке, баламутна дівка повелася з Михайликом так, наче він прийшов з мазницею по мед (О. Ільченко). не в поти́лицю би́тий. — Він беручкий… Хороший чоловік, правда?..— Авжеж… Він чоловік не в потилицю битий (Ю. Мушкетик).

при би́тій доро́зі. На людному місці, на місці великого руху, скупчення людей. Пішла селом, Плаче Катерина .. Як тополя стала в полі При битій дорозі; Як роса та до схід сонця, Покапали сльози (Т. Шевченко); — Він (Денис) подав Тимкові мозолясту руку і .. пішов вайлуватою ходою .. Ні туги, ні суму не було в його очах, немовби він розпрощався не з односельчанами, а з випадковими супутниками при битій дорозі (Григорій Тютюнник).

уторо́вана (уте́рта, уто́птана, би́та і т. ін.) доро́га (сте́жка); уторо́ваний (уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т. ін.) шлях. Легкий, звичний, випробуваний спосіб життя. Він любив сина, але надто сильно привик (звик) ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоб зрозуміти подуви нового часу (І. Франко); Хіба шлях цього великого майстра (Олександра Довженка) був рівний, як бита дорога..? Звичайно, ні. Та битої дороги Довженко й не шукав (М. Рильський); Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (П. Грабовський). проторо́вана доро́га. У нас тепер чимало появилось архівних дослідачів, та на лихо праця їх або безсистемна, або йде по проторованій уже дорозі (І. Драч).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть (частину), окроме (крім) своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю (мотоцикл), грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський). 2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). (хоч) грім би поби́в (приби́в) (наві́ки) на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).