благодушно
БЛАГОДУ́ШНО.
Присл. до благоду́шний.
– Ви чіпляєтесь, діти мої, – благодушно обізвався Аркадій Петрович, кінчаючи борщ (М. Коцюбинський);
Кучеренко грає музичний вступ. Гості благодушно слухають мелодійну музику (С. Голованівський).
Словник української мови (СУМ-20)