благодушно
БЛАГОДУ́ШНО. Присл. до благоду́шний.
— Ви чіпляєтесь, діти мої, — благодушно обізвався Аркадій Петрович, кінчаючи борщ (Коцюб., II, 1955, 386);
Кучеренко грає музичний вступ. Гості благодушно слухають мелодійну музику (Голов., Поезії, 1955, 314).
Словник української мови (СУМ-11)