благодійний
БЛАГОДІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Признач. для надання матеріальної допомоги бідним, сиротам і т. ін.
У притулку було двадцятеро дівчаток різного віку .. Це був власний благодійний заклад графині Скаржинської (О. Донченко);
По-різному оцінювали історики й дослідники А. Шептицького – як мудрого главу церкви, далекоглядного національного діяча, людину щедрих благодійних справ, українського Мойсея (із журн.);
Благодійний спектакль;
Благодійний фонд.
2. Який дає, приносить добро, користь; корисний.
Під благодійним сонячним промінням підводились прибиті дощем жита (Н. Рибак);
// Благотворний, добрий.
Благодійний вплив.
Словник української мови (СУМ-20)