благодійний —
благоді́йний прикметник
Орфографічний словник української мови
благодійний —
-а, -е. 1》 Який дає, приносить добро, користь; корисний. || Благотворний, добрий. Благодійний вплив. 2》 заст. Признач. для подавання матеріальної допомоги бідним, сиротам і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
благодійний —
Добродійний, доброчинний
Словник чужослів Павло Штепа
благодійний —
БЛАГОДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Признач. для надання матеріальної допомоги бідним, сиротам і т. ін. У притулку було двадцятеро дівчаток різного віку .. Це був власний благодійний заклад графині Скаржинської (О.
Словник української мови у 20 томах
благодійний —
див. Добрий
Словник синонімів Вусика
благодійний —
КО́РИ́СНИЙ (який дає добрі наслідки, здатний приносити користь); НЕБЕЗКОРИ́СНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм. (який дає певну користь); ДО́БРИЙ, ДОБРОДІ́ЙНИЙ, БЛАГОДІ́ЙНИЙ, ДОБРОЧИ́ННИЙ, БЛАГОТВО́РНИЙ (в основі якого лежить бажання добра комусь...
Словник синонімів української мови
благодійний —
Благоді́йний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
благодійний —
БЛАГОДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який дає, приносить добро, користь; корисний. Під благодійним сонячним промінням підводились прибиті дощем жита (Рибак, Помилка.., 1940, 275); // Благотворний, добрий. Благодійний вплив. 2. дорев. Признач.
Словник української мови в 11 томах