благословенний —
-а, -е. 1》 заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до благословити 1). 2》 прикм., заст. Багатий, щедрий, життєдайний. 3》 прикм., заст. Щасливий, радісний. 4》 прикм., уроч. Гідний слави; прославлений, славний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
благословенний —
БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до благослови́ти 1. Чудовий, Богом благословенний і Богом забутий край! (І. Нечуй-Левицький); – Тепер всяка праця брудна, – додала бабуся Одарка, – бо праця тепер не благословенна Богом (В. Підмогильний); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
благословенний —
БЛАГОДА́ТНИЙ (який приносить щастя, добро, радість, достаток і т. ін.), БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ заст., уроч., БЛА́ГОСНИЙ заст., уроч., рідше. Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко); — Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І.
Словник синонімів української мови
благословенний —
Благослове́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
благословенний —
БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ, а, е. 1. заст. Дієпр. пас. мин. ч. до благослови́ти 1. Чудовий, богом благословенний і богом забутий край! (Н.-Лев., І, 1956, 463); *Образно. Рушають визволителі в колоні. Благословенні громом канонад (Дор., Єдність, 1950, 52). 2. прикм.
Словник української мови в 11 томах
благословенний —
Благословенний, -а, -е Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155.
Словник української мови Грінченка