благословенний
БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до благослови́ти 1.
Чудовий, Богом благословенний і Богом забутий край! (І. Нечуй-Левицький);
– Тепер всяка праця брудна, – додала бабуся Одарка, – бо праця тепер не благословенна Богом (В. Підмогильний);
* Образно. Рушають визволителі в колоні. Благословенні громом канонад (П. Дорошко).
2. прикм. Багатий, щедрий, життєдайний.
– Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І. Нечуй-Левицький);
– Землиця благословенна, навіть найбідніший може жити (І. Франко);
Вони йшли.., занурюючи босі ноги в гарячий пісок до болю рідної, прекрасної, благословенної землі (І. Багряний);
Народився Григорій Кочур на благословенній Довженковій Чернігівщині (із журн.).
3. прикм. Щасливий, радісний.
Мир став на порозі! .. Невже справді настане день, світлий і чистий, без пожарів, без канонад, без крові та вбивств? О, як хотілося кожному дожити до того благословенного дня (О. Гончар);
І я не знаю, що ми відчували, Що думали в благословенний день (М. Вінграновський).
4. прикм., уроч. Гідний слави; прославлений, славний.
[Чоловік:] Благословенне слово, що гартує! (Леся Українка);
Роєм птиць благословенна свінула Софія (В. Стус);
Ти удостоїв нас бути відблиском .. отця твойого – могутнього, грізного, благословенного (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)