благополучно
БЛАГОПОЛУ́ЧНО.
Присл. до благополу́чний.
День пройшов благополучно (Панас Мирний);
Благополучно повертаючись із завдання, вони [розвідники] щоразу приносили для командування цінні відомості (А. Шиян);
// у знач. пред.
– Я певна, що все буде благополучно (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)