Словник української мови у 20 томах

благородити

БЛАГОРО́ДИТИ, джу, диш, недок., кого, що, заст.

Робити благородним.

Твій [пісне] подих всі серця людські рівняє. Твій поцілуй всі душі благородить І сльози на алмаз переміняє (І. Франко);

Захват наш – високий подив – Серце наше благородив (М. Рильський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. благородити — благоро́дити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. благородити — -джу, -диш, недок., перех., заст. Робити благородним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благородити — БЛАГОРО́ДИТИ, джу, диш, недок., перех., заст. Робити благородним. Твій [пісне] подих всі серця людські рівняє. Твій поцілуй всі душі благородить І сльози на алмаз переміняє (Фр., XI, 1952, 234); Захват наш — високий подив — Серце наше благородив (Рильський, III, 1961, 61).  Словник української мови в 11 томах