блаженство

БЛАЖЕ́НСТВО, а, с.

Велике щастя, велика насолода; раювання.

Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький);

Яке блаженство – припасти грудьми до землі, всю ніч вдихнути в себе (М. Стельмах);

Я немічний, коли варто творити добро, Лінивий, коли варто вибирати блаженство (І. Драч);

Не всяка душа удостоюється вічного життя і блаженства у Творці (із журн.).

Значення в інших словниках

1. блаженство — блаже́нство 1 іменник середнього роду велике щастя блаже́нство 2 іменник середнього роду в християнській догматиці  Орфографічний словник української мови
2. блаженство — Щастя, насолода, раювання; (у буддистів) нірвана.  Словник синонімів Караванського
3. блаженство — -а, с. Велике щастя, велика насолода; раювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. блаженство — ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал., ПАЙДА діал. Капітан..  Словник синонімів української мови
5. блаженство — БЛАЖЕ́НСТВО, а, с. Велике щастя, велика насолода; раювання. Яке блаженство — припасти грудьми до землі, всю ніч вдихнути в себе (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 585); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 169).  Словник української мови в 11 томах
6. блаженство — Блаженство, -ва с. Блаженство, счастье. Св. Л. 22. Не доймаємо віри ніякому блаженству на землі. К. Гр. Кв. 23.  Словник української мови Грінченка