Словник української мови у 20 томах

блекаут

БЛЕКА́УТ, у, ч.

1. Масове припинення надходження електричної енергії до споживачів внаслідок аварії або воєнних дій.

Найурожайнішим на блекаути виявився 2003 рік, коли без електрики залишались мільйони споживачів в Італії, Скандинавії, Англії та Швейцарії (з наук.-попул. літ.).

2. фізл. Раптова втрата свідомості, перев. внаслідок падіння рівня кисню в крові.

Небезпечне для пірнальників і аматорів підводного полювання явище поділяють на блекаут мілкої води та блекаут глибоководний (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)