Словник української мови у 20 томах

блимотливий

БЛИМОТЛИ́ВИЙ, а, е.

Який блимотить.

Чи від блимотливих калюж серед дороги, чи від повітря видалося йому, що шлях, яким ішов, дивно запрозорів (Валерій Шевчук).

Словник української мови (СУМ-20)