блимотливий
БЛИМОТЛИ́ВИЙ, а, е.
Який блимотить.
Чи від блимотливих калюж серед дороги, чи від повітря видалося йому, що шлях, яким ішов, дивно запрозорів (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)БЛИМОТЛИ́ВИЙ, а, е.
Який блимотить.
Чи від блимотливих калюж серед дороги, чи від повітря видалося йому, що шлях, яким ішов, дивно запрозорів (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)