блискотіння
БЛИСКОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. блискоті́ти; блиск.
Зорі неба в блискотінні, хвилі моря в плюскотінні (П. Тичина);
В блискотінні газет, літаків і доріг Я люблю тоді землю оцю під тобою (М. Вінграновський).
Словник української мови (СУМ-20)