блискучість
БЛИСКУ́ЧІСТЬ, чості, ж.
Абстр. ім. до блиску́чий.
[Олена (бере намисто):] Дороге та блискуче! .. Оця-то блискучість і красує очі, .. і дурить серце, і ламає волю!.. (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)БЛИСКУ́ЧІСТЬ, чості, ж.
Абстр. ім. до блиску́чий.
[Олена (бере намисто):] Дороге та блискуче! .. Оця-то блискучість і красує очі, .. і дурить серце, і ламає волю!.. (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)