блискіт
БЛИ́СКІТ, коту, ч.
Те саме, що блиск 1.
Кругом життя кипіло, наче море, І блискіт ламп мене дразнив [дражнив] (І. Франко);
Очі в старця – блискіт лез (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)БЛИ́СКІТ, коту, ч.
Те саме, що блиск 1.
Кругом життя кипіло, наче море, І блискіт ламп мене дразнив [дражнив] (І. Франко);
Очі в старця – блискіт лез (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)