блискіт

БЛИ́СКІТ, коту, ч. Те саме, що блиск 1.

Кругом життя кипіло, наче море, І блискіт ламп мене дразнив (Фр., XIII, 1954, 234);

Очі в старця — блискіт лез (Тич., II, 1947, 32).

Значення в інших словниках

1. блискіт — бли́скіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. блискіт — -коту, ч. Те саме, що блиск 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блискіт — БЛИ́СКІТ, коту, ч. Те саме, що блиск 1. Кругом життя кипіло, наче море, І блискіт ламп мене дразнив [дражнив] (І. Франко); Очі в старця – блискіт лез (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
4. блискіт — див. промінь  Словник синонімів Вусика
5. блискіт — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...  Словник синонімів української мови