блискітка
БЛИ́СКІТКА, и, ж. Блискуча платівка, лусочка, цятка і т. ін.
Схвильована вода загорілась незчисленною кількістю блискіток (Трубл., І, 1955, 186);
Вранці сніг заблищав так, ніби зима жменями понасипала блискіток (Ів., Ліс. казки, 1954, 83);
*Образно. Мені захотілося до хвилі радісного піднесення.. додати ще й блискітку чужого щастя (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 19).
Словник української мови (СУМ-11)