блискітка —
бли́скітка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
блискітка —
-и, ж. Блискуча платівка, лусочка, цятка і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
блискітка —
БЛИ́СКІТКА, и, ж. Блискуча пластинка, лусочка, цятка і т. ін. Схвильована вода загорілась незчисленною кількістю блискіток (М. Трублаїні); Вранці сніг заблищав так, ніби зима жменями понасипала блискіток (О.
Словник української мови у 20 томах
блискітка —
БЛИ́СКІТКА (перев. мн. — блискуча пластинка, лусочка, цятка і т. ін., що нашиваються на одяг як прикраса), БЛИ́ЩИК, ЛЕЛІ́ТКА, ЦЯ́ЦЬКА розм. Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім (М.
Словник синонімів української мови
блискітка —
БЛИ́СКІТКА, и, ж. Блискуча платівка, лусочка, цятка і т. ін. Схвильована вода загорілась незчисленною кількістю блискіток (Трубл., І, 1955, 186); Вранці сніг заблищав так, ніби зима жменями понасипала блискіток (Ів., Ліс. казки, 1954, 83); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
блискітка —
Блискітка, -ки ж. Блестка.
Словник української мови Грінченка