Орфографічний словник української мови

блискучість

блиску́чість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. блискучість — -чості, ж. Абстр. ім. до блискучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блискучість — БЛИСКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до блиску́чий. [Олена (бере намисто):] Дороге та блискуче! .. Оця-то блискучість і красує очі, .. і дурить серце, і ламає волю!.. (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. блискучість — БЛИСКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до блиску́чий. [Олена (Бере намисто):] Дороге та блискуче!..Оця-то блискучість і красує очі, ..і дурить серце, і ламає волю!.. (Кроп., І, 1958, 472).  Словник української мови в 11 томах