блюдолиз
БЛЮДОЛИ́З, а, ч., зневажл.
Той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється заради власної вигоди; підлабузник.
Так от де [у палаці царя] рай! Уже нащо Золотом облиті Блюдолизи (Т. Шевченко);
– І загуркочеш ти зі своїми блюдолизами під мідні труби, – каркнула дружина прокурорським голосом (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)