блюдолиз
БЛЮДОЛИ́З, а, ч., зневажл. Той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється заради власної вигоди; підлабузник.
Так от де рай [у палаці царя]! уже нащо Золотом облиті Блюдолизи (Шевч., І, 1951, 247);
Царські блюдолизи намагалися паралізувати.. роботу таких геніальних умів, як Ползунов, Попов, Мічурін (Рильський, III, 1955, 11).
Словник української мови (СУМ-11)