блюдо
БЛЮ́ДО, а, с. Широка посудина, в яку кладеться або насипається страва.
На полицях блищав золотий та срібний посуд: полумиски, здорові блюда, кубки (Н.-Лев., III, 1956, 302);
Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку (Мирний, IV, 1955, 363);
Стіл увесь був заставлений тарілками і блюдами з їжею (Мик., II, 1957, 290);
Добре засмажені зайці, підпливши жиром, лежали на фарфоровому блюді (Шиян, Гроза.., 1956, 181).
Словник української мови (СУМ-11)