1. Словник української мови в 11 томах

блюдо

БЛЮ́ДО, а, с. Широка посудина, в яку кладеться або насипається страва.

На полицях блищав золотий та срібний посуд: полумиски, здорові блюда, кубки (Н.-Лев., III, 1956, 302);

Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку (Мирний, IV, 1955, 363);

Стіл увесь був заставлений тарілками і блюдами з їжею (Мик., II, 1957, 290);

Добре засмажені зайці, підпливши жиром, лежали на фарфоровому блюді (Шиян, Гроза.., 1956, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блюдо — блюдо і страва Слово блюдо в нас означає “широка посудина: піднос, таріль”. Кажуть: як на блюді, тобто як на долоні. “Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку” (Панас Мирний). А продукти, приготовані для вживання, звуться стравами. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. блюдо — блю́до іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. блюдо — -а, с. Широка посудина, в яку кладеться або насипається страва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блюдо — 1. полумисок, ринка, хлібниця, таця 2. наїдка, страва Словник чужослів Павло Штепа
  5. блюдо — БЛЮ́ДО, а, с. Столовий посуд у вигляді великої глибокої тарілки круглої або овальної форми для подавання до столу страв. На полицях блищав золотий та срібний посуд: полумиски, здорові блюда, кубки (І. Словник української мови у 20 томах
  6. блюдо — підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на тарі́лочці). Давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль. Всяка робота вимагає старанності й уміння і до всього треба рук прикласти. Фразеологічний словник української мови
  7. блюдо — Блюдо, -да с. = кубка. Вх. Зн. 30. Словник української мови Грінченка