блюдо

підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на тарі́лочці). Давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль. Всяка робота вимагає старанності й уміння і до всього треба рук прикласти. Бо ніхто не піднесе нам готового на тарілочці (З журналу); — То що ж, може, партійна організація на блюдечку подасть цьому нерозгаданому сфінксові (Преображенському) свою згоду (Іван Ле). підно́сити (піднести́) на блю́ді. — Хіба мало ще серед нас отаких, що ждуть, сподіваються: десь хтось за нас і цю революцію зробить. На блюді піднесе (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блюдо — блюдо і страва Слово блюдо в нас означає “широка посудина: піднос, таріль”. Кажуть: як на блюді, тобто як на долоні. “Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку” (Панас Мирний). А продукти, приготовані для вживання, звуться стравами. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. блюдо — блю́до іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. блюдо — -а, с. Широка посудина, в яку кладеться або насипається страва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блюдо — 1. полумисок, ринка, хлібниця, таця 2. наїдка, страва Словник чужослів Павло Штепа
  5. блюдо — БЛЮ́ДО, а, с. Столовий посуд у вигляді великої глибокої тарілки круглої або овальної форми для подавання до столу страв. На полицях блищав золотий та срібний посуд: полумиски, здорові блюда, кубки (І. Словник української мови у 20 томах
  6. блюдо — БЛЮ́ДО, а, с. Широка посудина, в яку кладеться або насипається страва. На полицях блищав золотий та срібний посуд: полумиски, здорові блюда, кубки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. блюдо — Блюдо, -да с. = кубка. Вх. Зн. 30. Словник української мови Грінченка