блюдо

1. полумисок, ринка, хлібниця, таця

2. наїдка, страва

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блюдо — блю́до іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. блюдо — підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на тарі́лочці). Давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль. Всяка робота вимагає старанності й уміння і до всього треба рук прикласти. Фразеологічний словник української мови
  3. блюдо — блюдо і страва Слово блюдо в нас означає “широка посудина: піднос, таріль”. Кажуть: як на блюді, тобто як на долоні. “Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку” (Панас Мирний). А продукти, приготовані для вживання, звуться стравами. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  4. блюдо — БЛЮ́ДО, а, с. Широка посудина, в яку кладеться або насипається страва. На полицях блищав золотий та срібний посуд: полумиски, здорові блюда, кубки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. блюдо — БЛЮ́ДО, а, с. Столовий посуд у вигляді великої глибокої тарілки круглої або овальної форми для подавання до столу страв. На полицях блищав золотий та срібний посуд: полумиски, здорові блюда, кубки (І. Словник української мови у 20 томах
  6. блюдо — -а, с. Широка посудина, в яку кладеться або насипається страва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. блюдо — Блюдо, -да с. = кубка. Вх. Зн. 30. Словник української мови Грінченка