блякло

БЛЯ́КЛО.

Присл. до бля́клий.

Навіть коли вони [письменники] виступали з протестними ініціативами, ініціативи ці виглядали досить блякло й безпорадно (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. блякло — бля́кло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. блякло — Присл. до бляклий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блякло — БЛЯ́КЛО. Присл. до бля́клий.  Словник української мови в 11 томах