бляшанка
БЛЯША́НКА, и, ж.
Банка або коробка з бляхи (у 1 знач.).
Бляшанки, підплигуючи на возі, дзвеніли (М. Коцюбинський);
Батько відкрив бляшанку з консервами (О. Донченко);
Я розкручував кадило, доки в бляшанці не спалахувало полум'я (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)