бляшаний
БЛЯША́НИЙ, а, е.
Прикм. до бля́ха 1.
* Образно. I що – тих язиків бляшаний грім, як ти сама мені складаєш вирок у погляді, поблажливо сумнім... (із журн.);
// Зробл. з бляхи.
Бляшана покрівля на домі .. зчорніла (І. Нечуй-Левицький);
У сінях стояла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник (Л. Мартович);
Дзвоником бляшаним біля ґанку Дзенькає поштовий тарантас (М. Бажан);
Пеньков збирав у мішок немитий бляшаний посуд, що валявся відучора навколо ватрища (Р. Іваничук);
* У порівн. Хведір Турпан був високий, сухий, як тарань, чоловік, з .. гострими, наче бляшаними, сірими очима (Грицько Григоренко).
Словник української мови (СУМ-20)