блідість
БЛІ́ДІСТЬ, дості, ж.
Абстр. ім. до бліди́й 1–3.
Лице облила блідість, тонкі губи .. тремтіли нервово (І. Франко);
Він підійшов до матері, і йому впала в очі страшна блідість її худого обличчя (Б. Антоненко-Давидович);
Блідість лютневого ранку спокійно глянула на дівчину з-за прозорої завіски вікна (В. Підмогильний).
(1) Смерте́льна блі́дість – надзвичайна блідість.
Зиркнувши на мене, вона раптом стихає, усмішка геть зникає їй з обличчя, – воно вкривається смертельною блідістю (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)