бобриком

БО́БРИКОМ, присл.

Дуже коротко, під бобрик (про стрижку).

У приміських віллах пересічний керівний працівник із зачіскою бобриком усе ще втілює доблесного римлянина древнього складу, але вже його син носить волосся, як в індіанця (з публіц. літ.).