бовт
БОВТ, а́, ч.
Тичина, жердина з порожнистим потовщенням на кінці – рибальське знаряддя, яким заганяють рибу в сітку.
Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (І. Нечуй-Левицький);
– Я, дурень, ще й торкаю її [щуку] бовтом під ніс, а сак на плечах держу (І. Франко);
Микола несе сака, а Богдан – бовта й плішню (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)