бовт
БОВТ, а́, ч. Тичина, жердина з порожнистим потовщенням на кінці — рибальське знаряддя, яким заганяють рибу в сітку.
Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Н.-Лев., І, 1956, 60);
— Ля, дурень, ще й торкаю її [щуку] бовтом під ніс, а сак на плечах держу (Фр., III, 1950, 333).
Словник української мови (СУМ-11)