бовтанка
БО́ВТАНКА¹, и, ж. Рідкий розчин чого-небудь.
Щоб краще зберегти коріння, потрібно відразу ж після вибирання розсади занурити коріння в бовтанку з землі (Овоч., 1956, 111);
// Розчин корму у воді; пійло.
При нормальних опоросах свиноматкам через 5-7 годин починають згодовувати бовтанку з вівсянки, розмоченої кукурудзи, висівок і доброякісної макухи (Ком. Укр., 1, 1962, 27).
БО́ВТАНКА², и, ж., розм. Хитання літака в повітрі.
Видно, що людина в критичному стані. Це авіаційна бовтанка завдає таких мук сердешному пасажирові (Мельн., Обличчя.., 1960, 28);
Пасажири "Антея" не відчуватимуть ні бовтанки, ні перепадів тиснення за бортом (Літ. Укр., 9. VII 1965, 1).
Словник української мови (СУМ-11)