богобоязливо

БОГОБОЯЗЛИ́ВО.

Присл. до богобоязли́вий.

Мусив оволодіти собою й спинитися, богобоязливо вичікуючи кінця молитви (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. богобоязливо — богобоязли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. богобоязливо — заст. Присл. до богобоязливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. богобоязливо — БОГОБОЯЗЛИ́ВО, заст. Присл. до богобоязли́вий. Мусив оволодіти собою й спинитися, богобоязливо вичікуючи кінця молитви (Ле, Міжгір’я, 1953, 526).  Словник української мови в 11 томах