боговідступництво

БОГОВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с.

Відмова від релігії, від віри в Бога.

– Цей чоловік був боговідступник. – Але й великий поет, – квапливо додав Лятифі. – В чому його боговідступництво? – Він ставив людину вище від Бога (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. боговідступництво — боговідсту́пництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. боговідступництво — -а, с. Відмова від релігії, від віри в Бога.  Великий тлумачний словник сучасної мови