богомильство
БОГОМИ́ЛЬСТВО, БОГУМИ́ЛЬСТВО, а, с., іст.
Релігійна течія, що відкидала церковні таїнства та обряди, культ хреста, ікон; висувала ідею рівності, спільної власності.
Вплив богомильства на духовне життя України простежується вже з XIV ст., хоча, як вважають деякі дослідники, можна твердити про ще давніші прояви єресі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)