Словник української мови у 20 томах

богомільно

БОГОМІ́ЛЬНО, присл.

Побожно; благально.

Саня склала руки і богомільно дивилась на неї (М. Коцюбинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. богомільно — богомі́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. богомільно — присл. Побожно; благально.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богомільно — БОГОМІ́ЛЬНО, присл. Побожно; благальне. Саня склала руки і богомільне дивилась на неї (Коцюб., II, 1955, 431).  Словник української мови в 11 томах