богомільно

БОГОМІ́ЛЬНО, присл. Побожно; благальне.

Саня склала руки і богомільне дивилась на неї (Коцюб., II, 1955, 431).

Значення в інших словниках

1. богомільно — богомі́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. богомільно — присл. Побожно; благально.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. богомільно — БОГОМІ́ЛЬНО, присл. Побожно; благально. Саня склала руки і богомільно дивилась на неї (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах